Skip to main content
Support
Event

Демократія і її межі

Наприкінці 80-х – 90-х років XX ст. серед інтелектуалів, політиків і представників освічених прошарків пострадянських країн була поширена оптимістична переконаність не лише у можливості, а навіть у неминучості просування цих країн до ліберальної демократії як універсальної моделі організації публічного життя і як вищої цінності людства. Проте з плином часу і під впливом життєвих реалій її замінили спочатку розгубленість і сумніви, а згодом і глибоке розчарування. Експерти почали говорити про «часткову», «делеговану», «імітаційну» та інші особливі види демократії, а по суті про різновиди авторитарних режимів, що намагалися увібратися в демократичні шати у різних національних стилях.

Date & Time

Friday
Nov. 12, 2010
3:00am – 6:00am ET
Get Directions

Overview

Наприкінці 80-х – 90-х років XX ст. серед інтелектуалів, політиків і представників освічених прошарків пострадянських країн була поширена оптимістична переконаність не лише у можливості, а навіть у неминучості просування цих країн до ліберальної демократії як універсальної моделі організації публічного життя і як вищої цінності людства. Проте з плином часу і під впливом життєвих реалій її замінили спочатку розгубленість і сумніви, а згодом і глибоке розчарування. Експерти почали говорити про «часткову», «делеговану», «імітаційну» та інші особливі види демократії, а по суті про різновиди авторитарних режимів, що намагалися увібратися в демократичні шати у різних національних стилях.

Водночас в країнах західного світу демократія все частіше змушена протидіяти викликам міжнародного тероризму, проблемам, спричиненим імміграцією з країн третього світу, а також ще й глобальній фінансово-економічній кризі.

Все це нині спонукує різноманітні експертні співтовариства, наукову громадськість і представників політичних рухів та партій у цих країнах шукати відповіді на запитання: чому демократія не відбулася у пострадянських країнах, хоча вони і проголосили її як головну мету своїх реформ; що спричинило невдачі західних країн, що прагнули, усунувши авторитарно-диктаторські режими, забезпечити демократизацію Іраку або Афганістану; чи витримає класична західна демократія зазначені й інші можливі випробування. 

Українське і російське товариства випускників Інституту Кеннана за допомогою своїх київського і московського офісів, Інститут філософії Національної академії наук України і ГО «Київське братство» організували серію семінарів у Києві на які запросили учених із Франції, Грузії та інших країн для того, щоб разом долучитися до міжнародного процесу переосмислення теорії й практики демократії.

Перший семінар «Переосмислюючи демократію: пост-комуністичні країни і глобальні проблеми» відбувся у вересні 2010 р. На ньому обговорювалися проблеми розвитку демократії у цих країнах у глобальному контексті.

На наступний семінар «Демократія та її межі» зібралися представники різних гуманітарних і соціальних наук з України, Франції й Росії. Міждисциплінарний діалог, що відбувся, продемонстрував, що фрагментарна демократизація, модернізаційні провали в пост-комуністичних країнах мають глибоке історичне та культурне коріння, і пов'язані передусім із їх нерозвиненою політико-правовою культурою. Однак, на думку багатьох учасників семінару, ці негативні передумови не є фатально остаточними.

Учасники останнього семінару, зокрема, відзначали, що моделі та сценарії демократизації й авторитарних рецидивів, не зважаючи на їхнє різноманіття, мають спільні риси і особливості. Сьогодення й майбутнє політико-правових режимів на загал залежать не лише від еліт і їх лідерів, але й від загального стану консолідованості і розвиненості громадянських суспільств. Накопичений за останні два десятиліття позитивний і негативний досвід розвитку демократії на пострадянському просторі спонукує наукову та експертну громадськість не просто відмовитися від упередженого уявлення про її неминучу зумовленість, на порядку денному – вироблення засадничо нових концептуальних підходів розуміння демократії XXI ст. та розкриття об'єктивних можливостей і меж її подальшого розвитку. Так само як світу потрібні нанотехнології та інноваційна економіка, йому необхідні й інноваційні концепції й практики демократичного розвитку й функціонування демократії. Саме тому учасники семінару домовилися про продовження цього діалогу в різних інноваційних формах, зокрема і в електронній.

Вільям Смирнов,
зав. сектором теорії права і держави Інституту держави і права РАН

Tagged

Thank you for your interest in this event. Please send any feedback or questions to our Events staff.